25 лютого 2021 року в офісі Міжнародного культурного центру «Сяйво» відбулося засідання круглого столу, присвячене 150-літтю з дня народження визначної письменниці, поетеси, перекладачки та культурної діячки Лесі Українки.

Науково-просвітницький захід, організований Міжнародним культурним центром «Сяйво» спільно з Інститутом модернізації змісту освіти МОН України, Національною радою жінок України, ГО «Жіноче об’єднання “Єдність”» та Міжнародною школою «Меридіан», координував голова правління «Сяйва» професор Володимир Сергійчук.

Із вітальною промовою виступила народна артистка Україна Галина Яблонська. Починаючи свою доповідь, пані Галина надала дуже влучні визначення корифеям української літератури Тарасу Шевченку та Івану Франку, назвавши їх душею та інтелектом української нації відповідно. Прикметно, що, на переконання пані Яблонської, Леся Українка поєднала в собі обидві ці якості, що дозволило їй посісти ключове місце в історії українського письменства і, зокрема, драматургії. Відома актриса висловила глибокий сум з приводу того, що представники сучасної української влади, на жаль, недостатньо опікуються популяризацією творчості визначних вітчизняних митців, якими можна пишатися.

Учасники конференції підійшли до організації зустрічі дуже творчо. Так, упродовж засідання прозвучало чимало поезій Лесі Українки, продекламованих представниками старшого і молодшого поколінь. Розпочала літературну частину зборів саме пані Галина, прочитавши рядки із вірша «Пророк», створеного видатною поетесою за мотивами псалмів.

Особливих барв затишному зимовому вечору додали виступи учнів Міжнародної школи «Меридіан». Із вуст юних декламаторів, підготовкою яких займалася вчителька названої школи Інна Ніяка, пролунали поезії Лесі Українки у перекладі різними мовами світу. Учениця школи Айдана Каткенова розповіла рідною казахською мовою про героїню «Лісової пісні» Мавку, дев’ятикласниця Еліна Зеленіна продекламувала вірш «Надія» англійською мовою, після чого до неї приєдналася однокласниця Хафса Ердоуду, яка потішила аудиторію турецькою версією цієї поезії. Улюблений вірш усіх школярів «Як дитиною бувала» розповів Муртаза Абдуллаєв, вразивши слухачів своєю чудовою українською вимовою. Органічно доповнила його виступ учениця дев’ятого класу Олександра Беляніна, яка презентувала німецький переклад поезії. Також німецькою мовою прозвучав вірш «Мрії» у виконанні викладачки школи фрау Вікторії. Окрасою поетичної програми від Міжнародної школи «Меридіан» став триптих українською, російською та німецькою мовами на слова «Досвітніх вогнів» (вірш декламували семикласники Олексій Рудько, Арсен Додонов та Анастасія Гукаєва). Одна з найзворушливіших поезій Лесі Українки «Contra spem spero» прозвучала англійською мовою із вуст Аліни Пороженко. Наостанок представники «Меридіану» зробили учасникам конференції чудовий сюрприз, продемонструвавши відеоверсію пісні «Вечірня година» на слова Лесі Українки у виконанні ансамблю «Дударик» та учнів міжнародної школи.

Наукова частина заходу розпочалася з виступу українського культурософа Олександра Шокала, який розповів про вплив традиції домашнього виховання на світогляд, творчість і культурну діяльність Лесі Українки. Закцентувавши на тому, що юна Леся ніколи не відвідувала класичної школи, пан Олександр зауважив, наскільки освіченою і всебічно розвиненою була ця людина. Виступаючи носієм «кореневої духовної культури» українського народу, Леся Українка прекрасно зналася на історії та володіла кількома іноземними мовами. Пан Шокало згадав, зокрема, про спільні науково-краєзнавчі розвідки поетеси разом із чоловіком Климентом Квіткою та філаретом Колесою, з якими вона подорожувала Полтавщиною. Варто зазначити, що останній фактично став першим, хто зафіксував героїчний епос та українські народні думи, і це величезне щастя, адже за радянських часів найважливіші культурні пам’ятки українського народу здебільшого знищувалися. Олександр Шокало також згадав про започатковану Оленою Пчілкою – матір’ю Лесі Українки, − традицію «материнської школи». Говорячи про цю високоякісну домашню освіту, пан Олександр підкреслив, що вона мала те, чого бракує сучасній українській школі, а саме – виховний момент, тому дослідник і вважає, що сьогоднішня середня школа більше спрямована на навчання, а не на надання комплексної освіти. Доповідач не оминув увагою і внесок Лесі Українки у розвиток сходознавства у нашій країні, нагадавши про її переклади поезій зі східних мов, укладення підручника з історії Сходу, який водночас являв собою світоглядне осмислення історії всього світу, а також закцентував на її дружбі з Агатангелом Кримським, який спонукав її до дослідження східної культури (так, наприклад, було створено її драматичну поему «Айша та Мохаммед», натхненну, зокрема, поемою Пантелеймона Куліша «Магомет і Хадиза»).

Продовжив наукову бесіду про спадщину Лесі Українки завідувач відділу Інституту археографії та джерелознавства імені М. Грушевського НАН України, доктор історичних наук Ігор Гирич. Свій виступ пан Ігор зосередив навколо творчих контактів Лесі Українки з Михайлом Грушевським. Підкреслюючи, що їхні взаємини не були простими та безхмарними, − адже М. Грушевський мав певні протиріччя з Лесиним дядьком М. Драгомановим, − знаний український історик дуже високо оцінював її творчість. Про це свідчить, зокрема, і те, що протягом п’яти років у редагованому ним літературному віснику було надруковано 48 творів поетеси, відомої своїм драматичним доробком.

Сучасну оцінку творчості Лесі Українки представила заслужена діячка культури України, голова ГО «Поступ жінок-мироносиць» Зоя Ружин. Наводячи аргументи на користь безцінності Лесиного поетичного, драматичного та перекладацького спадку, пані Зоя відмітила, що на ньому викристалізувався дух молодого покоління українців з їхньою любов’ю до рідної землі. Пані Ружин зауважила, наскільки потішена була сьогоднішнім інтересом дітей до творчості поетеси. Вона також пригадала українсько-грузинські культурологічні студії, які ще 2019 року координувала разом з представниками Посольства Грузії в Україні, презентуючи на них свою колекцію автентичних українських рушників. До речі, саме Грузія стала для Лесі другим домом, адже вона жила й працювала там понад 12 років. На завершення своєї доповіді пані Зоя почастувала гостей заходу традиційним короваєм, спеченим з нагоди 150-літньої річниці із дня народження визначної української культурної діячки.

До виступів колег долучилася Галина Коломоєць – провідна наукова співробітниця Інституту модернізації змісту освіти МОН України. Висловивши величезну подяку організаторам заходу, пані Галина закцентувала на вагомості доробку Лесі Українки, яка була не лише талановитою поетесою і культурною діячкою, а й сильною духом жінкою, на долю якої випало чимало випробувань. Пані Коломоєць передала гостям конференції відеовітання від колег з Українського державного центру національно-патріотичного виховання, краєзнавства і міжнародного центру дитячо-юнацького туризму , які дуже натхненню продекламували вірш поетеси «Тиша морська».

Науково-просвітницька зустріч стала по-справжньому міжнародною, адже на ній виступили юні доповідачі з-за океану. Так, учасників вітали Селім Ґюль – у минулому учень Міжнародної школи «Меридіан», який уже четвертий рік живе і навчається в Канаді; юнак прочитав поезію «Contra spem spero» англійською мовою. Естафету від нього прийняв Володимир Деірменджі – теж колишній учень «Меридіану», який мешкає у Німеччині. Хлопець продекламував вірш «Сльози-перли» українською та німецькою мовами.

Від імені ГО «Жіноче об’єднання “Єдність”» виступила Галина Козлова. Передавши вітання від голови Національної ради жінок України Галини Порохняк-Гановської, пані Козлова проаналізувала різні тлумачення ролі, яку Леся Українка відіграла в історії української літератури та самовизначенні українського жіноцтва. Нагадавши про нещодавню презентацію нового видання збірки віршів поетеси в Українському домі, пані Галина зазначила, що Леся Українка була однією з перших жінок нашої держави, які сприяли інтеграції України до Європи, адже наша видатна співвітчизниця здійснила чимало перекладів творів зарубіжних авторів українською мовою і сама добре володіла щонайменше шістьма іноземними мовами. Цитуючи уривки з листів Лесі своєму дядькові під час її першого візиту до Європи, пані Галина продемонструвала, з яким болем поетеса ділилася враженнями від побаченого: вона розповідала родичеві, як же там добре та вільно, і журилася через те, як же українці звикли до кайданів, що не дають їм жити на повну… Пані Козлова навела ще одну визначну фразу з доробку Лесі Українки, яка не втрачає актуальності і продовжує надихати жінок і сьогодні: «Жінка повинна бути почута».

Як завжди нетривіальним і неординарним був виступ відомого українського дипломата, першого Надзвичайного та Повноважного Посла України в Туреччині та співзасновника Міжнародного культурного центру «Сяйво» Ігоря Турянського. Узявши слово, пан Ігор одразу зауважив, що з огляду на інтернаціональність заходу, центр повністю виправдовує своє гасло «Ми зближуємо Україну з усім світом». Розповідаючи про власні враження від творчості Лесі Українки, Ігор Мефодійович поділився спогадами зі шкільних років: йому згадалися суботні учнівські концерти, на яких він із однолітками декламував поезії Тараса Шевченка, Івана Франка, Михайла Коцюбинського та Лесі Українки. Пан Ігор зробив екскурс і у період своєї дипломатичної служби, розповівши, зокрема, про вкрай емоційну доповідь голови Спілки письменників України радянської доби Тихонова, про свій досвід участі у дипломатичних зустрічах при ООН, де мав можливість послухати племінника Лесі Українки Юрія Косача, який, будучи представником української еміграції, вразив його своєю неочікуваною скромністю та закритістю.

Честь завершити пленарне засідання випала доктору історичних наук, професору, декану факультету політології та права Національного педагогічного університету імені М. П. Драгоманова Богдану Андрусишину. Ставлячи постать Лесі Українки в один ряд із метрами та велетнями української думки, пан Богдан представив цікавий аналіз її драми-феєрії «Лісова пісня». Так, пан професор розглянув її крізь призму поняття «волі», яке посідає неостаннє місце у правознавстві. Богдан Іванович також закликав експертів уникати хибних тлумачень громадянської позиції Лесі Українки як соціал-демократки, що, на його думку, є звичайною підміною понять. Пан Андрусишин, зокрема, звернувся до молоді із порадою читати класику, де «все написано».

Насамкінець до слова знову запросили пані Яблонську, яка, зачитавши уривок з поезії Лесі Українки, закликала колег до реалізації спільних проектів, а усіх українців – до єднання. Відеоверсію заходу можна переглянути на «YouTube»-каналі Міжнародного культурного центру «Сяйво» за посиланням: