Спільно з партнерами – Університетом Вітовта Великого (Литва), «Дунайським інститутом діалогу» (Dunaj Instytut Dialogu), організацією «DIALOG.NAMS», Міжнародною платформою із налагодження діалогу «VIRTUE», Діалоговою платформою «MOZAIKY» і Академією культури «BALTURKA» − Міжнародний культурний центр «Сяйво» виступив організатором інтернаціональної онлайн-конференції «ВИКЛИКИ, ЩО ПОСТАЛИ ПЕРЕД МАТЕРЯМИ у 2020 РОЦІ: СОЦІАЛЬНА ПОЛІТИКА І ОСВІТА». Захід було здійснено на платформі «Adobe Connect» 2 червня 2020 року.

Участь у конференції, покликаній привернути увагу громадськості до критичних ситуацій, в яких побували матері з різних куточків світу, взяли доповідачі з України, Литви, Нідерландів, Марокко, Сирії, Туреччини, Афганістану, Таджикистану, Нігерії тощо.

Координуючи онлайн-дискусію, професор Гедре з Литви закцентувала на вирішальній ролі матерів у забезпеченні добробуту суспільства, а також торкнулася питання про складність поєднання двох соціально важливих для кожної жінки ролей – хорошої матері і повноцінної особистості, яка зуміла реалізувати свій потенціал. Пані Гедре також здійснила короткий екскурс в історію інституту материнства в Литві.Одним з найемоційніших виступів заходу виявилася доповідь туркені Шенґюль Челік – матері кількох дітей, на долю якої випали неймовірно складні випробування, витримати які здатна лише дуже сильна духом особистість. Пані Шенґюль, прекрасна мати і дружина, збудувала блискучу академічну кар’єру на батьківщині, але кілька років тому стала жертвою антидемократичного режиму і репресій в Туреччині. Почавши свою розповідь здалека, з тези про упереджене ставлення до жінок у багатьох східних країнах, пані Челік наголосила на згубному впливі гендерних стереотипів на суспільство, на утисках, від яких потерпають матері, що працюють або торують свій шлях у науці, на жахливих порушеннях прав людини, які стали нормою у сучасній Туреччині, тощо. Молода турецька вчена чесно і «без прикрас» поділилася історією своєї вимушеної втечі з рідної країни, де її переслідували, висуваючи необґрунтовані звинувачення. Вона також розповіла про те, як в одну мить її позбавили усього – роботи, домівки, спокою і батьківщини. Шенґюль Челік є однією з десятків тисяч турецьких матерів, які змушені були нелегально покинути країну, рятуючись від переслідувань з боку влади. Так, вона разом з дітьми тікала до Греції, де тривалий час відбувала незаслужене покарання у в’язниці. Таких історій відчайдушних матерів – мільйони, але пані Шенґюль наважилася поділитися своїм болем, аби її і всіх тих, хто страждає, нарешті почули. Під час оповіді вона згадувала імена інших «полонянок», які, як і вона, стали жертвами знущань і приниження людської гідності. На щастя, її життєва драма завершилася позитивно: вона зуміла відбудувати своє життя у Німеччині, де її прихистили і надали можливість продовжити професійний розвиток у науці.Слід зауважити, що учасники конференції розглянули різні аспекти материнства – як суто практичні, так і психологічні. Так, особливий акцент на ролі матері у злагоді в родині зробила мати п’ятьох дітей з України Тетяна Коцеба. Пані Тетяна підкреслила, що сучасна жінка прагне бути активною учасницею чи не усіх процесів, що протікають у нашому житті, майстерно поєднуючи ролі матері, фахівця своєї справи, соціально відповідальної особистості тощо. Пані Коцеба, зокрема, розповіла про українських матерів, які змушені жити не лише в умовах пандемії, а й у стані війни, яка триває у східному регіоні України. Пані Тетяна зауважила, що, попри всі економічні, соціальні й психологічні труднощі, мати залишається запорукою спокою і психологічного комфорту у сім’ї. Доповідачка з України закликала всіх матерів світу до консолідації, співпраці і віри у краще.

Із цікавою доповіддю виступила Естер Саломон, голова міжнародної фундації для батьків «Parents International». Пані Естер розповіла про ініціативи і досягнення очолюваної нею організації, окреслила її основні завдання і звернула особливу увагу слухачів на вимоги, яким має відповідати сучасна ефективна школа.

Прагматичніший підхід до проблем матерів презентувала професор Ніколє з Литви, виступ якої стосувався здебільшого демографічних труднощів, з якими її країна намагається впоратися і сьогодні. Пані Ніколє торкнулася основних складнощів організаційного характеру, з якими стикаються сучасні литовські матері.

Детальний аналіз ситуації представила доповідачка з Марокко пані Ханане Ель-Аїссі. Професор Університету імені Каді Айяда, зокрема, розглянула роль матерів у сучасному світі, який бореться з пандемією. Так, вона зауважила, що серед матерів можна спостерігати відмінні моделі поведінки у нестандартних обставинах: доки деякі з них розглядають поточну ситуацію винятково як кризу, інші вбачають у ній джерело нових можливостей і час для самопізнання. До речі, цю тезу підтримали й інші спікери.

Міжнародний науковий захід також запам’ятався виступом представника Таджикистану – професора Юсуфа, який детально зупинився на правах жінок і, відповідно, матерів у своїй країні, проаналізував випадки порушення цих прав і розповів про особливості інститутів сім’ї, материнства і шлюбу у Таджикистані.Не менш інформативними і злободенними виявилися доповіді колег із Нігерії, Сирії й Афганістану.

Деякі з матерів, що виступили на конференції, подолали голод і насилля, інші опинилися в епіцентрі воєнних дій, але всіх їх об’єднали жага до життя й відчайдушна боротьба за життя своїх дітей і право називатися матір’ю.

Презентації спікерів викликали чимало запитань, на які вони відповіли після завершення основної частини дискусії.