вплив інформаційного фону на моральний стан людини і безпека як ключовий фактор в умовах надзвичайної ситуації

7 травня 2020 року за підтримки Міжнародного культурного центру «Сяйво» і партнерів – ГО «Національної академії наук вищої освіти України», Конфедерації журналістських організацій України, Всеукраїнської асоціації політичних наук і Науково-методологічної комісії з журналістики та інформації, − було здійснено науково-практичну онлайн-конференцію «Виклик COVID-19: безпековий та інформаційний виміри».

о трансляції, здійснюваної на базі Інтернет-платформи «ZOOM», а також на веб-сторінці центру у соцмережі «Facebook» та його «YouTube»-каналі, приєдналися численні авторитетні гості, серед яких можна виокремити голову правління Міжнародного культурного центру «Сяйво», професора Київського національного університету імені Тараса Шевченка В. Сергійчука, викладач Інституту журналістики КНУ імені Тараса Шевченка В. Набруско, першого Надзвичайного і Повноважного Посла України у Туреччині, знаного дипломата і співзасновника «Сяйва» І. Турянського, декана факультету права та міжнародних відносин Київського університету імені Бориса Грінченка професора І. Грицяка, завідувача кафедри соціальних комунікацій Інституту журналістики Київського національного університету імені Тараса Шевченка Ю. Бондаря, професора кафедри видавничої справи та редагування Інституту журналістики Київського університету імені Бориса Грінченка В. Шпака, директора Інституту журналістики Київського національного університету імені Тараса Шевченка, доктора наук і професора В. Різуна, доктора медичних наук, професора, директора Українського науково-дослідного інституту соціальної й судової психіатрії та наркології МОЗ України С. Табачнікова, доктора медичних наук, професора, лікаря вищої кваліфікаційної категорії Р. Процюка, декана економічного факультету Запорізького національного університету А. Череп, співробітника Національного університету (Лос-Анджелес, США) П. Глуховського, радника голови СБУ Я. Антоняка, професора НТУУ «КПІ» Ю. Кузнєцова, кандидата наук із соціальних комунікацій, молодшого наукового співробітника Інституту журналістики Київського національного університету імені Тараса Шевченка Ю. Гаврильця, кандидата психологічних наук з інституту «КРОК» І. Сингаївську, фахівця медичної сфери В. Моісеєнко та інших.

Оскільки до участі у масштабному онлайн-заході долучилися експерти з різних галузей знань, проблему поширення коронавірусу й негативних наслідків пандемії COVID-19 в Україні і світі було проаналізовано комплексно. Так, професор В. Сергійчук, який розпочав засідання, розглянув предмет дискусії як історик. Професор зауважив, що, незважаючи на те, що людство вже неодноразово стикалося з епідеміями та іншими катастрофами світового масштабу, природа і досі головує над усіма нами. Закликавши учасників конференції до пошуків шляхів гармонійного співіснування людини з універсумом, пан Сергійчук побажав усім плідної праці. До слів колеги приєднався й відомий український журналіст В. Набруско, який виступив одним з модераторів онлайн-зустрічі.

Цікаву оцінку поточній ситуації надав І. Турянський: на переконання поважного дипломата, події сьогодення складно порівняти з тим, із чим людство вже зіштовхувалося у минулому. Пан Турянський підкреслив, що розповсюдження коронавірусної інфекції не стільки призвело до виникнення нових проблем, скільки зробило вже наявні значно помітнішими. Експерт також наголосив на професійній непридатності багатьох сучасних «фахівців» і на втраті Україною авторитету на міжнародній арені, причини якої він вбачає у вітчизняній політиці «жебракування». Ю. Бондар розповів про вплив медіа на суспільну свідомість, зробивши особливий акцент на ролі маніпуляцій і масової дезінформації в умовах паніки. Пан Бондар проаналізував стан справ, зокрема, й крізь призму нових можливостей і перспектив для представників різних верств суспільства. Науковець завершив свій виступ висновком про необхідність філософського переосмислення буття упродовж вимушеної паузи. Медійний аспект питання освітлював і Ю. Гаврилець, який не лише представив власні спостереження й висновки, а й блискуче здійснив переклад виступу Евізи Фелекі – колеги «за цехом» з Італії, яка презентувала публіці звіт про використання фейкових новин і вдавання ЗМІ до маніпуляцій на тлі нестандартних подій.

Професор В. Різун поділився досвідом організації процесу навчання у провідному освітньому закладі нашої столиці – Київському національному університеті імені Тараса Шевченка – у період карантину. Пан Різун зупинився як на мінусах віддаленого навчання, так і на вагомих перевагах освітнього процесу в онлайн-форматі. Вплив ситуації у світі та Україні на освітню сферу проаналізував і співробітник Національного університету (Лос-Анджелес, США) П. Глуховський, проілюструвавши свою доповідь прикладами зі схеми налагодження освітнього процесу за океаном.

уже доречним і своєчасним став короткий виступ визначного медика С. Табачнікова, який вдало доповнив і розширив один з найавторитетніших українських медиків Р. Процюк. Так, пан Процюк звернув увагу аудиторії на першопричину паніки навколо недуги, яка полягає у незнанні або недостатній інформованості населення. Описавши основні симптоми захворювання, Р. Процюк дав дієві поради щодо діагностики і правильного алгоритму дій у разі критичної ситуації. Як представниця медичної сфери пані В. Моісеєнко дала конкретні поради щодо корекції раціону харчування українців під час пандемії і вимушеної ізоляції.

Експерт з безпекових питань Я. Антоняк надав експертну оцінку протидії і боротьби нашої держави з коронавірусом. Окрім цього, пан Антоняк резюмував теорії виникнення і поширення недуги, підкріпивши їх різними прикладами із зовнішньої політики Китаю, Росії та інших держав світу.

Професор Київського політехнічного інституту Ю. Кузнєцов, який мав тривалий досвід технічної співпраці зі спеціалістами з Китаю, поділився радикальним досвідом цієї країни у боротьби з корупцією, зокрема, у кризові та стресові періоди. Також пан Кузнєцов розповів про переосмислення цінностей під час карантину.

Пані А. Череп дослідила ключовий виклик сьогодення у контексті його впливу на економіку. Наводячи невтішні статистичні показники для України, пані Череп закцентувала на значному зростанні рівня безробіття у країні та відчутних економічних втратах, але при цьому підкреслила, що криза несе в собі не лише загрози, а й можливості. Вона запропонувала, зокрема, такі шляхи стабілізації економічної ситуації, як використання податкових канікул для представників малого і середнього бізнесу.

Дуже своєчасними виявилися рекомендації кандидата психологічних наук І. Сингаївської, яка виступила перед онлайн-аудиторією з презентацією, стосовною психологічних проблем, з якими стикаються громадяни під час ізоляції на карантині. Перелічивши основні тригери погіршення психологічно-ментального стану (насамперед, неможливість задоволення фундаментальних потреб людини у, з одного боку, соціалізації, а, з іншого, − у періодичному усамітненні), пані Ірина закликала всіх дотримуватися своїх повсякденних ритуалів, займатися творчістю, навчатися, намагатися ставитися до ситуації з гумором , надавати психологічну підтримку як самим собі, так і близьким людям, а також вчитися домовлятися про раціональний розподіл часу і приміщень із родичами під час перебування в обмеженому просторі.

Наостанок В. Сергійчук висунув ідею про звернення до релігійних діячів із пропозицією здійснити загальну молитву за Україну й увесь світ. Ініціативу професора радо підтримали інші колеги.