Ми зближуємо Україну з усім світом!                                                                           ua  ingiliz bayragi

Підписано протокол про наміри щодо співробітництва з Українсько-турецьким культурним центром «Сяйво»

dip akademisi

30 квітня 2014 року у Дипломатичній академії України при МЗС України Ректор Академії Микола КУЛІНІЧ та Проректор з наукової роботи і міжнародних зв’язків Наталія ТАТАРЕНКО провели зустріч з Координатором Платформи «Діалог Євразія» в Україні, Головою правління Українсько-турецького культурного центру «Сяйво» паном Гьокханом ДЕМІРОМ.

 Під час зустрічі Сторони позитивно оцінили стан розвитку двостороннього співробітництва між Україною та Туреччиною, між Дипломатичною академією і згаданими організаціями. Пан Демір поінформував присутніх про діяльність Платформи «Діалог Євразія» в Україні та Українсько-турецького культурного центру «Сяйво» і презентував Академії друковані видання сучасних українських авторів українською та турецькою мовою, видані за їхнього сприяння.

У ході зустрічі Сторони підписали Протокол про наміри щодо співробітництва з метою розвитку взаємовигідної співпраці і партнерства у сфері обміну навчальною та навчально-методичною літературою, у проведені науково-дослідницьких проектів, навчально-методичних круглих столів і наукових конференцій, симпозіумів, спільних наукових публікацій, зміцненні культурних зв’язків і обміну навчальною та науковою інформацією.  

Міжнародна науково-практична конференція

grinchenkokonferans1

 Міжнародна науково-практична конференція «Соціальні комунікації в інтеркультурному просторі: міжконтинентальний діалог інтелектуалів» 13 листопада 2014 року в Київському університеті імені Бориса Грінченка відбулася міжнародна науково-практична конференція «Соціальні комунікації в інтеркультурному просторі: міжконтинентальний діалог інтелектуалів», у роботі якої взяли участь провідні науковці України, Білорусії, Польщі, Нідерландів, Туреччини, Азербайджану та Казахстану.

Співоганізаторами конференції стали: Міністерство освіти і науки України; Київський університет імені Бориса Грінченка; Благодійний фонд сприяння розвитку освіти імені Бориса Грінченка; Українсько-турецький культурний центр «Сяйво»; Асоціація івенторів України; Всеукраїнська рекламна коаліція; Асоціація зовнішньої реклами України; Українська бібліотечна асоціація;Українська асоціація видавців та книго розповсюджувачів. З вітальними словами до учасників конференції звернулися: Хоружа Людмила Леонідівна, проректор з наукової роботи Київського університету імені Бориса Грінченка, доктор педагогічних наук, професор; Сергійчук Володимир Іванович, голова установчого комітету Українсько-турецького культурного центру «Сяйво», професор Київського університету імені Тараса Шевченка, доктор історичних наук та Афонін Олександр Васильович, президент Української асоціації видавців та книгоросповсюджувачів. Робота пленарного засідання конференції відбулася за двома напрямами: «Соціальні комунікації в інформаційному просторі: нові виклики сучасності», «Сучасні дослідження у галузі соціальних комунікацій».

На початку пленарного засідання конференції відбулася трансляція відеозвернення «Сучасні медіа в інтеркультурному світі» Роберта ван Ворена, постійного представника України з гуманітарних питань у країнах Бенілюксу (1994–1997) (Королівство Нідерландів), професора у галузі радянських та пострадянських досліджень Каунаського Університету імені Вітаутаса Великого та Державного університету імені Іллі Чавчавадзе.

З доповіддями на пленарному засіданні виступили: Курбан Олександр Васильович, доцент кафедри реклами і зв’язків з громадськістю Гуманітарного інституту Київського університету імені Бориса Грінченка, кандидат наук із соціальних комунікацій ( тема доповіді «Соціальні медіа як нова реальність сучасного світу»); Еркан Сака, доцент факультету комунікаційних технологій Стамбульського університету (тема доповіді «Професійна освіта журналістів: державний і міжнародний досвід»); Самір Гамідов, завідувач кафедри міжнародних відносин Азербайжанського університету мов, доктор філософії з політології, доцент (тема доповіді «Соціально-політичний вплив віртуальної реальності»); Шевченко Вікторія Едуардівна, доцент кафедри електронних видань і медіадизайну Інституту журналістики Київського національного університету імені Тараса Шевченка,доктор наук із соціальних комунікацій, доцент (тема доповіді «Способи візуалізації журналістської інформації»); Доброродний Данило Григорович, доцент кафедри філософії і методології науки факультету філософії та соціальних наук Білоруського державного університету, кандидат філософських наук, доцент (тема доповіді «Громадський рух «Хізмет» як модель конструктивних соціальних взаємодій»); Гулай Василь Васильович, завідувач кафедри міжнародної інформації Національного університету «Львівська політехніка», кандидат історичних наук, доцент (тема доповіді «Символьна матриця соціальної комунікації в умовах політичної кризи»); Градюшко Олександр Олександрович, доцент кафедри медіалогії і веб-журналістики Інституту журналістики Білоруського державного університету, кандидат філологічних наук, доцент (тема доповіді «Комунікативні характеристики сервісу Twitter в регіональному медіа-просторі»); Гандзюк Віталій Олександрович, доцент кафедри журналістики Вінницького державного педагогічного університету імені Михайла Коцюбинського, кандидат наук із соціальних комунікацій (тема доповіді «Український Євромайдан у кривому дзеркалі російської пропаганди (2013–2014)»); Кузнєцова Ірина Вікторівна, член правління Всеукраїнської рекламної коаліції, офіційний представник в Україні міжнародного фестивалю креативності Cannes Lions (Канські Леви), член Громадської ради при Київській міській державній адміністрації (тема доповіді «Фахова фестивальна діяльність як розбудова міжкультурної комунікації в світі») та Піскорська Галина Андріївна, доцент кафедри реклами і зв’язків з громадськістю Гуманітарного інституту Київського університету імені Бориса Грінченка, кандидат історичних наук (тема доповіді «Сучасні технології інформаційного протиборства»). В кінці пленарного засідання модератори конференції провели наукову дискусію з учасниками конференції, під час якої обговорили проблеми та перспективи розвитку соціальних комунікацій. Продовженням конференції стала робота секцій: • «Розвиток сучасних досліджень в галузі соціальних комунікацій» (модератори: Сошинська Вікторія Євгенівна, доцент кафедри реклами і зв’язків з громадськістю Гуманітарного інституту Київського університету імені Бориса Грінченка, кандидат наук із соціальних комунікацій; Фруктова Яна Станіславівна, докторант Київського університету імені Бориса Грінченка, кандидат педагогічних наук, доцент); • «Прикладнісоціально-комунікативні технології» (модератори: Курбан Олександр Васильович, доцент кафедри реклами і зв’язків з громадськістю Гуманітарного інституту Київського університету імені Бориса Грінченка кандидат наук із соціальних комунікацій; Удріс Наталя Сергіївна, доцент кафедри дизайну і реклами Київського національного університету культури і мистецтв, кандидат соціологічних наук); • «Перспективи розвитку видавничої справи в Україні» (модератори: Масімова Лариса Гагіківна, доцент кафедри реклами і зв’язків з громадськістю Гуманітарного інституту Київського університету імені Бориса Грінченка, кандидат наук із соціальних комунікацій; Полковенко Тарас Вікторович, доцент кафедри реклами і зв’язків з громадськістю Гуманітарного інституту Київського університету імені Бориса Грінченка, кандидат філологічних наук); • «Місія бібліотеки в умовах розвитку сучасного інформаційного простору» (модератори: Макарова Марія Володимирівна, доцент кафедри реклами і зв’язків з громадськістю Гуманітарного інституту Київського університету імені Бориса Грінченка, кандидат культурології; Зотова Вікторія Анатоліївна, директор бібліотеки Київського університету імені Бориса Грінченка). У результаті конференції, обмінявшись досвідом учасники конференції окреслили перспективи розвитку соціальних комунікацій в сучасному інтеркультурному просторі.  

Конференція-освіта для сталого розвитку: міжконтинентальний діалог інтелектуалів

Grincenko konferans 12 листопада 2015 року з нагоди Міжнародного дня толерантності у Київському університеті імені Бориса Грінченка відбулася ІІІ Міжнародна науково-практична конференція «Освіта для сталого розвитку: міжконтинентальний діалог інтелектуалів». На заході, організаторами якого виступили Міністерство освіти і науки України, названий вищий навчальний заклад, Українсько-турецький культурний центр «Сяйво» й Українська академія акмеології, обговорювалися актуальні проблеми української і світової систем освіти, їхній вплив на формування світогляду і ціннісних орієнтирів молодого покоління, а також професійний досвід освітян із різних країн світу.

Відкриваючи пленарне засідання конференцї, ректор Київського університету імені Бориса Грінченка, доктор філософських наук, професор і академік Національної академії педагогічних наук України В. Огнев’юк зупинився, зокрема, на питанні про сучасну освіту, яка, на його переконання, все більше відхиляється від свого основного призначення, що призводить до нівелювання універсальних цінностей і занепаду всього людства. Посилаючись на відомих українських філософів Г. Сковороду і П. Юркевича, В. Огнев’юк наголосив на необхідності доповнення запропонованої ними «філософії серця» концепцією «філософії розуму», яка, на його думку, уможливить створення насправді толерантного суспільства і світу.

Одним з найочікуваніших гостей заходу став перший президент незалежної України Л. Кравчук, який поділився з учасниками ідеями щодо методів конвертації освіти в інтелігентність, віру і гуманізм у широкому сенсі цього слова. Пан Кравчук закцентував увагу на тому, що зростання рівня освіти населення все частіше готує ґрунт для нових, ще жорстокіших і технологічніших за попередні воєн. Називаючи його парадоксом сучасності, Л. Кравчук пов’язав це явище із послабленням віри й зацикленістю на професійності освіти, через що гуманістичні цінності відходять на другий план. Перший президент незалежної України висловив думку про те, що пріоритетами в усьому і, зокрема, в освіті мають бути доброта й інтелігентність.

Неабияке враження на учасників конференції справили виступи Ґ. Єсима (Казахстан), М. Крістенсена (США) і кардинала Католицької церкви України Блаженнішого Л. Гузара, який поділився мудрими думками й порадами з приводу ролі людини у світі, її ставлення до інших, а також пошуку нею власної сутності. На конференцію завітали експерти з різних куточків світу: М. Ґюнеш (Туреччина), А. Асадов (Азербайджан), К. Таушанжи (Молдова), А. Бейшеналієв (Казахстан), Ґ. Демір (Україна), М. Можейко (Білорусь), В. Сергійчук (Україна), Р. Мамедзаде (Азербайджан), З. Ленів (Україна) та інші.  

Вічний Шевченко

shevchenkoВ українсько-турецькому культурному центрі «СЯЙВО» 12.03.2014 р. за підтримки співорганізаторів: Національної спілки письменників України, Інституту філології Київського національного університету імені Тараса Шевченка, Платформи «Діалог Євразії» відбулась урочиста академія, присвячена 200-річчю від дня народження Тараса Шевченка.

Доленосні події в Україні співпали із величною 200-літньою річницею Кобзаря українського народу. Учасників цього українсько-турецького зібрання з ушанування Т. Г. Шевченка в українсько-турецькому культурному центрі «СЯЙВО» об’єднали громадянські почуття, якими сповнені в цей час усі покоління історичної і культурної нації, яка сповідує шевченкову філософію. Ведення заходу почесним головою Міжнародної громадської організації Платформа «Діалог Євразії» Володимиром Сергійчуком, професором Київського національного університету імені Тараса Шевченка, сприяло щирості виступів учасників академії, утворенню духовного мікроклімату зібрання. Приємно звучали декламації учнів Міжнародної школи «Меридіан» «Заповіту» Тараса Шевченка турецькою, киргизькою, азербайджанською, англійською та корейською мовами. Декламувалися переклади турецькою мовою студентами кафедри тюркології КНУ імені Тараса Шевченка Вітюк Надією, Киричук Уляною та Сидоренко Мариною. По-особливому сприймався виступ українського кримськотатарського віртуоза-гітариста, композитора, народного артиста України Енвера Ізмайлова. Заграла і бандура, лунали пісні на слова Тараса Шевченка.

Слова пошанування і побажання висловив голова Національної Спілки письменників України Віктор Баранов, письменники Юрій Буряк, Павло Вольвач, Іван Корсак, Андрій Курков, Павло Мовчан, Всеволод Ткаченко.

Своїми думками ділилися представники найпотужніших університетів України, науковці, літературознавці: проф. Богдан Андрусишин, проректор Національного педагогічного університету імені М. П. Драгоманова; проф. Микола Рижков, ІМВ КНУ імені Тараса Шевченка; доц. Ірина Покровська, доц. Ірина Прушковська, доц. Дора Арнаут – кафедра тюркології КНУ імені Тараса Шевченка; проф. Володимир Самойленко, Національний педагогічний університет імені М. П. Драгоманова; Олександр Шокало – есеїст, культурософ, сходознавець, Катерина Ніколаєнко – голова соціальної комісії студентської ради Гуманітарного інституту Київського університету імені Б. Грінченка).

Володимир Сергійчук зазначив, що вже кілька років поспіль українська інтелігенція намагається отримати дозвіл державних органів України на встановлення пам’ятника Тарасові Шевченку у Стамбулі, що турецька сторона готова здійснити цей намір і навіть підібрано пречудове мальовниче місце на схилах Босфору.

Дипломат Ігор Турянський поділився спогадами про складні радянські часи і святкування 100-річчя й 150-річчя з дня народження Кобзаря в умовах заборони Шевченка. Дипломат Богдан Сергійчук поділився новими дослідженнями українсько-турецьких відносин, здійсненими на базі архівів Туреччини.

Важливість такого заходу для українського і турецького народів була визнана присутністю представників мас-медіа: Ігор Гирич – головний редактор журналу «Пам’ятники України», Юрій Бондар – український видавець, педагог, кандидат політичних наук, Сергій Махун – редактор відділу історії DT.UA, заслужений журналіст України, журналіст газети «Урядовий кур’єр» Оксана Головко, Суддя Віталій Іванович, газета «Голос України», заступник головного редактора, Микола Кравченко – співзасновник видавництва «Нора-Друк», Редактор журналу „Слово і Час” – науково-теоретичний журнал академічного літературознавства Ірина Хазіна, Петро Хазін, директор видавництва Альтапрес, генеральний директор видавництва «Фоліо» Олександр Красовицький. Українсько-турецький культурний центр «СЯЙВО» вдячний усім учасникам академії за внесок у спільну культурну програму і висловлює надію на подальшу плідну співпрацю у сфері культури. З повагою, директор українсько-турецького центру «СЯЙВО» Гьокхан Демір  

V Національний конвент МАСПН (Україна): «Глобальні виклики на Євразійському просторі: перспективи України»

konvert14–15 травня 2015 року в Київському національному університеті імені Тараса Шевченка відбувся V Національний конвент МАСПН, присвячений дослідженню глобальних викликів на Євразійському просторі в контексті перспектив України. Захід відвідали відомі українські та іноземні фахівці у сфері політології й соціології, серед яких можна виокремити, зокрема, завідувача кафедри політології філософського факультету Київського національного університету імені Тараса Шевченка В. Ф. Цвиха, декана філософського факультету Київського національного університету імені Тараса Шевченка, академіка НАН України А. Є. Конверського, декана факультету правової політології та соціології Національного університету «Одеська юридична академія», доктора політичних наук Д. Н. Яковлева, директора Інституту державної служби і місцевого самоврядування Національної академії управління при Президентові України, доктора політичних наук С. О. Телешуна, представника Українсько-турецького культурного центру «Сяйво» А. Орана, віце-президента і голови правління конгресу IAPSS Я. Бьоргграаффа (Нідерланди), доцента кафедри соціології факультету соціології і права Національного технічного університету України «Київський політехнічний інститут», кандидата політичних наук О. Л. Якубіна, кандидата політичних наук, почесного члена МАСПН В. Ю. Калініна і голову громадської організації «Система народного контролю «Слово і Діло» Є. М. Заїку.

На заході обговорювалися актуальні проблеми, стосовні сучасних політичних процесів в Україні, політичних технологій і комунікацій, історії соціально-політичних і правових учень, світової політики та міжнародних відносин, а також політичної теорії і методології.

Виступаючи з вітальною промовою, А. Є. Конверський зазначив, що, попри складні часи в Україні, Київський національний університет імені Тараса Шевченка продовжує виконувати свою просвітницьку місію.

Привітавши учасників конвенту, В. Ф. Цвих торкнувся кількох украй важливих питань: наголосивши на тому, що політологія і філософія не є суміжними дисциплінами, політолог, який назвав їх «близькими, але чужими» науками, закцентував на близькому зв’язку політології із соціологією. В. Ф. Цвих звернув особливу увагу на важливість політології для представників будь-яких професій, адже саме вона, на його думку, вчить критично мислити.

Ознайомивши учасників конференції з діяльністю репрезентованої ним організації, гість з Нідерландів Я. Бьоргграафф побажав усім присутнім плідної та ефективної роботи.

Виголошуючи палку промову, С. О. Телешун торкнувся проблеми відносин України з іншими державами, підкресливши той факт, що Україна, будучи європейською країною, має, насамперед, відстоювати власні національні інтереси. С. О. Телешун наголосив на тому, що «партнери нашої держави змінюються, а мета повинна залишатися єдиною».

Д. Н. Яковлев докладно зупинився на питанні виборів, протиставивши їх виборові: «У нашій країні акцент робиться на вибори і виборчу кампанію, проте на вибір як такий звертається недостатньо уваги». Підсумовуючи свою доповідь, пан Яковлев побажав усім присутнім зробити правильний вибір. А. Оран привітав учасників конвенту від імені Українсько-турецького культурного центру «Сяйво», побажавши їм продуктивної роботи і конструктивного діалогу.

Щиро подякувавши організаторам заходу за його проведення, О. Л. Якубін розкрив зв’язок між соціальними проблемами і кризою соціальних наук у світі. На завершення своєї доповіді пан Якубін побажав учасникам конференції усвідомлення можливості впливу політологів на зміни у світовому масштабі. До нього приєднався В. Ю. Калінін, висловивши надію на корисність соціальних наук у майбутньому. У межах заходу також відбулися дискусії, присвячені аналізу рівня відповідальності політиків і громадян Україні (Є. М. Заїка), а також ролі Китаю в ситуації, що склалася в Україні і Східній Європі. Робота секцій V Національного конвенту МАСПН відбувалася у дружній студентській атмосфері. Молоді дослідники обговорювали питання, стосовні проблем публічної політики, формування громадянського суспільства і т. д.  

03 лют.
Written by Published in Українська

про нас

Міжнародний культурний центр «Сяйво»

Наша концепція та місія

Зважаючи на те, що Україна дедалі активніше відкривається світові, потреба у взаємопізнанні посилюється ледь не щодень. Беручи до уваги цей факт, провідні науковці, бізнесмени й митці з України та інших держав започаткували у Києві Міжнародний культурний центр «Сяйво», покликаний закласти підвалини міцної дружби між різними народами. Створення центру припало на жовтень 2013 року.

Першочерговим завданням «Сяйва» є сприяння зближенню України зі світом шляхом організації різноманітних заходів у сфері культури, мистецтва та освіти. Реалізація проектів нашого центру здійснюється в межах українського законодавства, що регулює культурну діяльність.

Сфери нашої діяльності Міжнародний культурний центр «Сяйво» створено задля ближчого знайомства українців з іншими народами і формування в обох сторін культури співіснування, яка спирається на принципи толерантності. Центр проводить свою діяльність у різних напрямках. Його ключові завдання полягають у:

• сприянні знайомству інтелектуалів із різних країн;

• розвитку дружніх взаємин між Україною та іншими державами світу;

• забезпеченні культурного обміну між Україною та світом;

• формуванні позитивного й об’єктивного ставлення до України за кордоном, а також українців до представників інших народів;

• пожвавленні співпраці між іноземними громадянами, що проживають в Україні, а також у забезпеченні умов для реалізації спільних проектів;

• допомозі іноземним громадянам, які проживають на території Україні, у процесі інтеграції до української культури.

Для реалізації цих завдань Міжнародний культурний центр «Сяйво» співпрацює з юридичними та фізичними особами в Україні, репрезентованими державними установами, місцевими органами влади, громадськими організаціями, науковими й освітніми закладами та засобами масової інформації. Культурний центр, зокрема, сприяє втіленню в життя програм та проектів у галузі культури, мистецтва, науки, фізичного виховання і нових технологій. Усі підтримувані центром проекти відповідають його завданням та цінностям.

Положення, наведені нижче, найповніше описують сфери діяльності «Сяйва»:

• центр допомагає у влаштуванні зустрічей українських, англійських і, зокрема, турецьких розмовних клубів. На його базі функціонують курси, де викладаються основи українських і турецьких традицій, надаються знання про культуру обох народів. Центр також організовує майстер-класи із навчання українських і турецьких народних промислів;

• центр «Сяйво» підтримує ініціативи щодо підготовки й розвитку програм та проектів, спрямованих на духовний, інтелектуальний і соціальний розвиток особистості, а саме – на розкриття її творчого потенціалу;

• «Сяйво» забезпечує участь українських науковців, фахівців та співробітників науково-дослідних інститутів у процесі розв’язання проблем, стосовних особистісного розвитку людини;

• центр сприяє створенню й розповсюдженню відео- та аудіо матеріалів, які містять відомості про мистецтво, суспільство, науку, культуру та спорт. Міжнародний культурний центр «Сяйво» опікується:

• організацією виставок, зустрічей, конференцій, міжнародних фестивалів, конкурсів, днів культури, літератури й мистецтва, презентацій, симпозіумів і семінарів;

• підготовкою та реалізацією благодійних кампаній і проектів у сфері культури й освіти;

• пошуком спонсорів в Україні та за її межами для втілення цих проектів;

• забезпеченням співпраці із державними установами та місцевими органами влади, громадськими організаціями, релігійними центрами, науковими, освітніми, навчальними та спортивними закладами, а також із засобами масової інформації задля розвитку й поширення мистецтва і науки в усіх проявах;

• провадженням легальної діяльності у сфері видавницької справи, культури й освіти.  

Данина Пошани Українсько-Турецькому Культурного Центру «Сяйво» Від Київської Міської Державної Адміністрації

belediyeСоціальна служба у справах молоді і сім’ї Київської міської державної адміністрації позитивно оцінила акцію допомоги нужденним, приурочену до свята Курбан-Байрам. Представники названої служби відзначили благодійну діяльність її організаторів – Українсько-турецького культурного центру «Сяйво» і Міжнародної школи «Меридіан», створеної турецькими підприємцями.

Соціальна служба у справах молоді і сім’ї Київської міської державної адміністрації організувала для родин переселенців із окупованого Росією Криму і східних областей України святковий захід під назвою «Київська молодь запрошує». У межах урочистої програми, орієнтованої, насамперед, на молодь і дітей українських біженців, Міжнародна школа «Меридіан» спільно з Українсько-турецьким культурним центром «Сяйво» встановила стенд, де кожен маленький гість отримав композицію зі своїм іменем, виведеним майстерними каліграфами добірним турецьким шрифтом. Крім того, чимало родин отримали у подарунок картини, виконані у техніці традиційного турецького мистецтва ебру (прим. пер. – мистецтво малювання на воді). Протягом святкування нужденним сім’ям вручили м’ясні пайки, які щороку роздаються на Курбан-Байрам. У ході урочистої програми Уповноважений Президента України з прав дитини Микола Кулеба вручив Ґьокхану Деміру, голові правління Українсько-турецького культурного центру «Сяйво», почесну відзнаку з особистим підписом київського міського голови Віталія Кличка. А директор Міжнародної школи «Меридіан» Ісмаїл Ерсьозоглу отримав пам’ятний документ з рук Ганни Старостенко, заступниці голови Київської міської державної адміністрації. У почесній грамоті висловлено щиру подяку Українсько-турецькому культурному центру «Сяйво» і Міжнародній школі «Меридіан», які надали українським біженцям, знедоленим і нужденним актуальну допомогу.

«ДОПОМАГАТИ НУЖДЕННИМ СІМ’ЯМ І ДІТЯМ – НАШ СВЯЩЕННИЙ ОБОВ’ЯЗОК»

В інтерв’ю журналістові Інформаційної агенції «Джіхан» Микола Кулеба сказав таке: «Ми переживаємо важкі часи через ситуацію, що склалася на сході України. Сотні тисяч сімей по всій Україні змушені бути переселенцями. Чимало родин потребують допомоги. Я хочу висловити подяку Українсько-турецькому центру «Сяйво», який простягнув руку допомоги сім’ям, що опинилися у складному становищі. З часів Другої світової війни Україна ще не бачила такого лиха. Ніхто не очікував окупації частини наших територій. Сьогодні нашим священним обов’язком є допомагати нужденним родинам і дітям, надаючи їм можливість жити в мирі і спокої». Ірина Каракай, що завітала на святкування разом зі своєю родиною, яка, за її словами, полюбляє м’ясні страви, подякувала турецькому народові за приємні подарунки, зазначивши, що допомога надійшла дуже своєчасно.

«МИ ВДЯЧНІ ВАМ ЗА БЕЗКОРИСНУ ДОПОМОГУ»

Наголошуючи на тому, що з першого дня своєї діяльності і до сьогодні Українсько-турецький культурний центр «Сяйво» здійснив чимало благодійних акцій, Ганна Старостенко повідомила представнику Інформаційної агенції «Джіхан» наступне: «Сьогодні ми організували тут грандіозний фестиваль під назвою «Київська молодь запрошує». Ми дуже тішимося з того, що нашим партнером став саме Українсько-турецький культурний центр «Сяйво». Представники цієї установи завжди підтримували наші ініціативи з організації важливих подій. Нам дуже приємно, що ми провадимо спільну благодійну діяльність саме з ними». Спілкуючись із журналістом Інформаційної агенції «Джіхан», Людмила Черкашина, заступниця голови Соціальної служби у справах молоді і сім’ї Київської міської державної адміністрації, що забезпечує допомогу нужденним, заявила таке: «На жаль, велика кількість сімей переживає дуже складний період. Мені хотілося б привітати турецький народ і весь мусульманський світ зі святом Курбан-Байрам. Ми вдячні вам за допомогу, яку ви від щирого серця надали українцям з нагоди знакового для вас свята».

«МИ ЗАБЕЗПЕЧИЛИ М’ЯСОМ ПОНАД 3,5 ТИСЯЧІ СІМЕЙ»

Повідомляючи про те, що разом із Міжнародною школою «Меридіан» Українсько-турецький культурний центр «Сяйво» забезпечив понад 3,5 тисячі українських родин м’ясом, Ґьокхан Демір підкреслив, що, підготувавши традиційні м’ясні пайки, правовірні мусульмани виконали свій священний обов’язок і роздали пакунки нужденним. Акцентуючи на тому, що у межах київського святкування Курбан-Байраму м’ясні пайки отримали як українські національні герої, сироти, бідні, переселенці з Криму і східних регіонів України і безробітні, так і місцеві мусульмани, які опинилися у скрутному становищі, Ґ. Демір розповів про діяльність репрезетованої ним організації: «Разом із друзями ми відзначили Курбан-Байрам на чужині. Ми докладаємо усіх зусиль, аби забезпечити всіх нужденних ритуальним м’ясом, яке наші колеги-підприємці доручили нам роздати бідним місцевим жителям».

ДІТИ ДРУГОЇ СВІТОВОЇ ВІЙНИ НЕ ЗАБУТІ

Організатори акції, приуроченої до свята Курбан-Байрам, не оминули увагою, зокрема, дітей і героїв Другої світової війни. Надія Скаченко, яка у найкривавіші воєнні роки була ще дитиною, запевнила, що досі пам’ятає ті часи, і розповіла, що через брак іграшок їй доводилося гратися з мінами та гільзами. Пані Надія від усієї душі подякувала мусульманам, які виконали свій релігійний обов’язок, за те, що вони не забули про очевидців війни. 82-річна Ніна Степанівна, якій на початку Другої світової війни було лише 8 років, розповіла, що її батько брав участь у військових діях як пілот. Згадуючи воєнні роки, Ніна Степанівна зазначила, що в її пам’яті назавжди закарбувався момент, коли солдатів забирали у полон. Пані Надія повідомила, що за часів війни вона разом із мамою допомагала солдатам у штабі, тому вважає себе дитиною війни. Ніна Степанівна зауважила, що представники турецького народу допомагають українцям завжди, а не лише з нагоди свят. Вітаючи мусульманський світ з Курбан-Байрамом, Олександр Гресь підкреслив, що православні християни підтримують чудові стосунки з мусульманами, які проживають на території України.

Толерантність як соціогуманітарна проблема сучасності

jitomir konferans1 жовтня у головній конференц-залі Житомирського державного університету імені Івана Франка урочисто відкрили IV Міжнародну науково-теоретичну конференцію «Толерантність як соціогуманітарна проблема сучасності», яка працюватиме два дні

Організаторами конференції міжнародного масштабу виступили Житомирський державний університет імені Івана Франка (Україна), Вища гуманітарно-теологічна школа імені Михайла Беліні-Чеховського (Польща), Донецький національний університет (Україна), Жешувська політехніка (Польща), Інститут державної служби і місцевого самоврядування Національної академії державного управління при Президентові України (Україна), Бурятський державний університет (Росія), Інститут славістики технічного університету Дрездена (Німеччина), Могильовський державний університет імені А. О. Кулешова (Білорусь) та Українсько-турецький культурний центр «СЯЙВО» (м. Київ).

«Як повага до представників різних етносів, релігій і культур, толерантність виступає необхідною умовою виживання і розвитку сучасної цивілізації. В умовах зростання агресії і широкого використання насильницьких способів вирішення соціально-політичних, релігійних, етнічних проблем, цілком закономірним є прагнення до поширення нової філософії толерантності, яка б обґрунтовувала іншу систему життєвих цінностей та пріоритетів, передбачала готовність сприймати інших такими, якими вони є, і взаємодіяти з ними на основі діалогу й згоди. Суперечність між зростаючою потребою суспільства в утвердженні толерантності як стратегії взаємодії між соціальними групами і людьми, як цінності, і недостатньою привабливістю еталонів і практик толерантних моделей поведінки, існуючих у соціумі, актуалізує тему нашої конференції», – зауважив ректор ЖДУ ім. І. Франка Петро Саух.

Привітали учасників конференції й ректор Вищої гуманітарно-теологічної школи імені Михайла Беліні-Чеховського (Польща) Анна Слонеска-Полок і голова правління Українсько-турецького культурного центру «Сяйво» Ґьокхан Демір. Пан Демір слушно зауважив, що свобода і відповідальність людини у суспільстві зумовлюються її культурним рівнем, а вимірюються – ступенем її толерантності. Голова Українсько-турецького культурного центру «Сяйво», зокрема, наголосив на засиллі неправди і, що найгірше, ‒ на толерантному ставленні до неї широких верств населення. Звертаючись до творчого й філософського доробку Г. Сковороди і Д. Румі, Ґ. Демір підсумував, що концепціїї цих великих учених не втратили своєї актуальності в умовах сьогодення, і можуть слугувати лакмусовим папером для розрізнення людей-прагматиків і людей «з великої літери». Пан Демір також закцентував на тому, що на заваді толерантності стають не штучний поділ людей на нації і релігійні відмінності, а, насамперед, упереджені представникі того чи іншого народу, нетолерантні у своїй прагматичності. Ґ. Демір нагадав про відповідальність, покладену на інтелектуалів усього світу; на його думку, саме вони мусять контролювати ефективність функціонування так званих «фільтрів національного духу», про які часто-густо згадують сучасні турецькі й українські філософи. Завершуючи свою промову, Ґ. Демір підкреслив, що лише добрі наміри, турбота і любов одне до одного здатні допомогти всьому людству подолати труднощі і розв’язати проблему тотальної нетерпимості. Під час роботи пленарного засідання науковці України, Польщі, Німеччини, Росії, Білорусі та Азербайджану обговорили проблеми релігійної толерантності, міжетнічної толерантності та інтелігенції, толерантність поведінки в політичному житті України та повсякденні, функціональні особливості українських медіа в умовах війни проблеми нетолерантного ставлення до вимушено переміщених осіб у сучасних українських ЗМК та інше. Також ректор Петро Саух вручив завідуючому лабораторією соціальної стратифікації ФГБОУ ВПО «Бурятський державний університет» (Улан-Уде, Росія) Івану Осинському відзнаку «Почесний професор ЖДУ ім. І. Франка». За тим розпочали роботу десять секційних засідань. Серед них «Соціально-філософська рефлексія феномена толерантності. Парадокси толерантності», «Толерантність в контексті сучасної комунікативної філософії», «Контроверзи релігійно-конфесійної та міжетнічної толерантності», «Толерантність: національна ідентичність і проблеми історичного минулого», «Проблеми толерантності в контексті соціальних комунікацій», «Сучасний світовий порядок: випробування толерантністю», «Толерантність і довіра: соціально-політичний та морально-етичний виміри», «Культурні смисли толерантності», «Міфологія та міфопоетика толерантності в сучасних умовах» та «Мовна толерантність: типологія комунікативної взаємодії». Завершиться дводенна IV Міжнародна науково-теоретична конференція «Толерантність як соціогуманітарна проблема сучасності» у ЖДУ ім. І. Франка «круглими столами»: «Мультикультурний світ: мистецтво жити разом» та «Україна як геополітична реальність: між антропологією насильства і культурою толерантності».  

IFLC

Учасниками українського етапу XI Міжнародної олімпіади з турецької мови стали 232 фіналісти з 28 навчальних закладів. Перші кроки на шляху до дружби та любові було здійснено 2007 року, коли до участі в олімпіаді долучився 21 конкурсант з 4 навчальних закладів.

Ми живемо в світі комунікацій, де поступово стираються кордони між країнами і зникають такі поняття, як «час» і «простір». Сьогодні люди, що перебувають на значній відстані, мають можливість спілкуватися так, неначе вони зовсім поруч. Олімпіада з турецької мови, поштовхом до проведення якої стали довіра до українського народу і віра в майбутні покоління, щорічно вдосконалючись, досягла надвисокого рівня організації. Цей захід викликає неабиякий інтерес до Туреччини не лише в Україні, а й в інших державах світу. Цього року в Україні відбудеться вже ХІІ Міжнародна олімпіада з турецької мови. Вперше в нашій країні олімпіаду було проведено 2007 року, а у Туреччині – 2003 року. Організаторами українського етапу змагань виступають Міністерство освіти і науки України, Київський університет імені Бориса Грінченка, а також Міжнародна школа «Меридіан».

 

КІЛЬКІСТЬ УЧАСНИКІВ ОЛІМПІАДИ ЩОРІЧНО ЗРОСТАЄ

Учасниками Українського фіналу Міжнародної олімпіади з турецької мови стали:

1.       У 2007 році: 21 конкурстант з 4 навчальних закладів.

2.       У 2008 році: 45 представників з 7 навчальних закладів.

3.       У 2009 році: 106 учасників з 16 навчальних закладів.

4.       У 2010 році: 196 учнів та студентів з 19 навчальних закладів.

5.       У 2011 році: 218 конкурсантів з 21 навчального закладу.

6.       У 2012 році: 196 учасників з 19 навчальних закладів.

7.       У 2013 році: 205 представників з 28 навчальних закладів.,

8.       У 2014 році: 456 учнів та студентів з 68 навчальних закладів.,

9.       У 2015 році: ..........  конкурсантів з 71 навчального закладу.

 

ФЕСТИВАЛЬ МОВ ТА КУЛЬТУР           

Сьогодні ми справедливо радіємо, готуючись належним чином організувати ХІІ Міжнародну олімпіаду з турецької мови, в межах якої проводитиметься Фестиваль мов та культур, де учасники матимуть можливість позмагатися в таких категоріях, як, зокрема, «Усний конкурс з української мови для іноземців», «Поетичний конкурс», а також «Пісенний конкурс». Очікується, що до участі в ХІІ Міжнародній олімпіаді з турецької мови, що розгортатиметься під знаком Фестивалю мов та культур, долучиться понад 1000 конкурсантів з більш ніш 50 навчальних закладів. Тріумфатори минулорічного українського фіналу, зробивши черговий крок до миру в усьому світі, якнайкраще презентували Україну на відповідному культурному заході в Анкарі, в якому взяли участь 1500 конкурсантів з 140 країн світу. Учасники, що долучилися до триденної культурної програми, яку відвідали 2,5 мільйони осіб, прагнули найкращим чином представити Україну з її історією, наукою, культурою, музикою і традиціями. Нам хотілося б висловити щиру подяку всім, хто з самого початку всіляко підтримував реалізацію нашого проекту, який став справжнім осередком дружби і любові. Отже, дякуємо Міністерству освіти і науки України, ректорату Київського національного університету імені Тараса Шевченка і, зокрема, адміністрації Інституту філології та кафедри тюркології; хочемо подякувати й адміністрації і співробітникам Київського університету імені Бориса Грінченка та Міжнародної школи «Меридіан», нашим українським і турецьким спонсорам, які, підтримуючи нас морально і матеріально, робили усе можливе для зміцнення дружніх українсько-турецьких стосунків, а також усім представникам педагогічного складу і студентам, які виявили бажання допомогти нам нам кухні.

                                                                  Оргкомітет олімпіади в Україні

РОЗМОВНИЙ КЛУБ (ТУРЕЦЬКА, УКРАЇНСЬКА)

Ми відкрили наш клуб практики розмовної турецької української і російської мови для того, щоб навчити краще і правильно розмовляти турецькою і українською, російською мовою і вивчити всі їх тонкощі. Учасники цього клубу повинні знати турецьку і українську російську мову хоча б на початковому рівні. Ми б хотіли, щоб в нашому клубі Ви проводили час із задоволенням, укріплюючи свої мовні знання.

За допомогою вибраних цікавих текстів, наші викладачі розповідатимуть вам про особливості розмовної мови, правильне вживання прислів'їв і приказок.

Тих, хто зацікавився даним клубом, просимо заздалегідь подзвонивши в наш культурний центр, попередити про ваші відвідини.