Ми зближуємо Україну з усім світом!                                                                           ua  ingiliz bayragi
Super User  

Super User

V Національний конвент МАСПН (Україна): «Глобальні виклики на Євразійському просторі: перспективи України»

konvert14–15 травня 2015 року в Київському національному університеті імені Тараса Шевченка відбувся V Національний конвент МАСПН, присвячений дослідженню глобальних викликів на Євразійському просторі в контексті перспектив України. Захід відвідали відомі українські та іноземні фахівці у сфері політології й соціології, серед яких можна виокремити, зокрема, завідувача кафедри політології філософського факультету Київського національного університету імені Тараса Шевченка В. Ф. Цвиха, декана філософського факультету Київського національного університету імені Тараса Шевченка, академіка НАН України А. Є. Конверського, декана факультету правової політології та соціології Національного університету «Одеська юридична академія», доктора політичних наук Д. Н. Яковлева, директора Інституту державної служби і місцевого самоврядування Національної академії управління при Президентові України, доктора політичних наук С. О. Телешуна, представника Українсько-турецького культурного центру «Сяйво» А. Орана, віце-президента і голови правління конгресу IAPSS Я. Бьоргграаффа (Нідерланди), доцента кафедри соціології факультету соціології і права Національного технічного університету України «Київський політехнічний інститут», кандидата політичних наук О. Л. Якубіна, кандидата політичних наук, почесного члена МАСПН В. Ю. Калініна і голову громадської організації «Система народного контролю «Слово і Діло» Є. М. Заїку.

На заході обговорювалися актуальні проблеми, стосовні сучасних політичних процесів в Україні, політичних технологій і комунікацій, історії соціально-політичних і правових учень, світової політики та міжнародних відносин, а також політичної теорії і методології.

Виступаючи з вітальною промовою, А. Є. Конверський зазначив, що, попри складні часи в Україні, Київський національний університет імені Тараса Шевченка продовжує виконувати свою просвітницьку місію.

Привітавши учасників конвенту, В. Ф. Цвих торкнувся кількох украй важливих питань: наголосивши на тому, що політологія і філософія не є суміжними дисциплінами, політолог, який назвав їх «близькими, але чужими» науками, закцентував на близькому зв’язку політології із соціологією. В. Ф. Цвих звернув особливу увагу на важливість політології для представників будь-яких професій, адже саме вона, на його думку, вчить критично мислити.

Ознайомивши учасників конференції з діяльністю репрезентованої ним організації, гість з Нідерландів Я. Бьоргграафф побажав усім присутнім плідної та ефективної роботи.

Виголошуючи палку промову, С. О. Телешун торкнувся проблеми відносин України з іншими державами, підкресливши той факт, що Україна, будучи європейською країною, має, насамперед, відстоювати власні національні інтереси. С. О. Телешун наголосив на тому, що «партнери нашої держави змінюються, а мета повинна залишатися єдиною».

Д. Н. Яковлев докладно зупинився на питанні виборів, протиставивши їх виборові: «У нашій країні акцент робиться на вибори і виборчу кампанію, проте на вибір як такий звертається недостатньо уваги». Підсумовуючи свою доповідь, пан Яковлев побажав усім присутнім зробити правильний вибір. А. Оран привітав учасників конвенту від імені Українсько-турецького культурного центру «Сяйво», побажавши їм продуктивної роботи і конструктивного діалогу.

Щиро подякувавши організаторам заходу за його проведення, О. Л. Якубін розкрив зв’язок між соціальними проблемами і кризою соціальних наук у світі. На завершення своєї доповіді пан Якубін побажав учасникам конференції усвідомлення можливості впливу політологів на зміни у світовому масштабі. До нього приєднався В. Ю. Калінін, висловивши надію на корисність соціальних наук у майбутньому. У межах заходу також відбулися дискусії, присвячені аналізу рівня відповідальності політиків і громадян Україні (Є. М. Заїка), а також ролі Китаю в ситуації, що склалася в Україні і Східній Європі. Робота секцій V Національного конвенту МАСПН відбувалася у дружній студентській атмосфері. Молоді дослідники обговорювали питання, стосовні проблем публічної політики, формування громадянського суспільства і т. д.  

про нас

Міжнародний культурний центр «Сяйво»

Наша концепція та місія

Зважаючи на те, що Україна дедалі активніше відкривається світові, потреба у взаємопізнанні посилюється ледь не щодень. Беручи до уваги цей факт, провідні науковці, бізнесмени й митці з України та інших держав започаткували у Києві Міжнародний культурний центр «Сяйво», покликаний закласти підвалини міцної дружби між різними народами. Створення центру припало на жовтень 2013 року.

Першочерговим завданням «Сяйва» є сприяння зближенню України зі світом шляхом організації різноманітних заходів у сфері культури, мистецтва та освіти. Реалізація проектів нашого центру здійснюється в межах українського законодавства, що регулює культурну діяльність.

Сфери нашої діяльності Міжнародний культурний центр «Сяйво» створено задля ближчого знайомства українців з іншими народами і формування в обох сторін культури співіснування, яка спирається на принципи толерантності. Центр проводить свою діяльність у різних напрямках. Його ключові завдання полягають у:

• сприянні знайомству інтелектуалів із різних країн;

• розвитку дружніх взаємин між Україною та іншими державами світу;

• забезпеченні культурного обміну між Україною та світом;

• формуванні позитивного й об’єктивного ставлення до України за кордоном, а також українців до представників інших народів;

• пожвавленні співпраці між іноземними громадянами, що проживають в Україні, а також у забезпеченні умов для реалізації спільних проектів;

• допомозі іноземним громадянам, які проживають на території Україні, у процесі інтеграції до української культури.

Для реалізації цих завдань Міжнародний культурний центр «Сяйво» співпрацює з юридичними та фізичними особами в Україні, репрезентованими державними установами, місцевими органами влади, громадськими організаціями, науковими й освітніми закладами та засобами масової інформації. Культурний центр, зокрема, сприяє втіленню в життя програм та проектів у галузі культури, мистецтва, науки, фізичного виховання і нових технологій. Усі підтримувані центром проекти відповідають його завданням та цінностям.

Положення, наведені нижче, найповніше описують сфери діяльності «Сяйва»:

• центр допомагає у влаштуванні зустрічей українських, англійських і, зокрема, турецьких розмовних клубів. На його базі функціонують курси, де викладаються основи українських і турецьких традицій, надаються знання про культуру обох народів. Центр також організовує майстер-класи із навчання українських і турецьких народних промислів;

• центр «Сяйво» підтримує ініціативи щодо підготовки й розвитку програм та проектів, спрямованих на духовний, інтелектуальний і соціальний розвиток особистості, а саме – на розкриття її творчого потенціалу;

• «Сяйво» забезпечує участь українських науковців, фахівців та співробітників науково-дослідних інститутів у процесі розв’язання проблем, стосовних особистісного розвитку людини;

• центр сприяє створенню й розповсюдженню відео- та аудіо матеріалів, які містять відомості про мистецтво, суспільство, науку, культуру та спорт. Міжнародний культурний центр «Сяйво» опікується:

• організацією виставок, зустрічей, конференцій, міжнародних фестивалів, конкурсів, днів культури, літератури й мистецтва, презентацій, симпозіумів і семінарів;

• підготовкою та реалізацією благодійних кампаній і проектів у сфері культури й освіти;

• пошуком спонсорів в Україні та за її межами для втілення цих проектів;

• забезпеченням співпраці із державними установами та місцевими органами влади, громадськими організаціями, релігійними центрами, науковими, освітніми, навчальними та спортивними закладами, а також із засобами масової інформації задля розвитку й поширення мистецтва і науки в усіх проявах;

• провадженням легальної діяльності у сфері видавницької справи, культури й освіти.  

Данина Пошани Українсько-Турецькому Культурного Центру «Сяйво» Від Київської Міської Державної Адміністрації

belediyeСоціальна служба у справах молоді і сім’ї Київської міської державної адміністрації позитивно оцінила акцію допомоги нужденним, приурочену до свята Курбан-Байрам. Представники названої служби відзначили благодійну діяльність її організаторів – Українсько-турецького культурного центру «Сяйво» і Міжнародної школи «Меридіан», створеної турецькими підприємцями.

Соціальна служба у справах молоді і сім’ї Київської міської державної адміністрації організувала для родин переселенців із окупованого Росією Криму і східних областей України святковий захід під назвою «Київська молодь запрошує». У межах урочистої програми, орієнтованої, насамперед, на молодь і дітей українських біженців, Міжнародна школа «Меридіан» спільно з Українсько-турецьким культурним центром «Сяйво» встановила стенд, де кожен маленький гість отримав композицію зі своїм іменем, виведеним майстерними каліграфами добірним турецьким шрифтом. Крім того, чимало родин отримали у подарунок картини, виконані у техніці традиційного турецького мистецтва ебру (прим. пер. – мистецтво малювання на воді). Протягом святкування нужденним сім’ям вручили м’ясні пайки, які щороку роздаються на Курбан-Байрам. У ході урочистої програми Уповноважений Президента України з прав дитини Микола Кулеба вручив Ґьокхану Деміру, голові правління Українсько-турецького культурного центру «Сяйво», почесну відзнаку з особистим підписом київського міського голови Віталія Кличка. А директор Міжнародної школи «Меридіан» Ісмаїл Ерсьозоглу отримав пам’ятний документ з рук Ганни Старостенко, заступниці голови Київської міської державної адміністрації. У почесній грамоті висловлено щиру подяку Українсько-турецькому культурному центру «Сяйво» і Міжнародній школі «Меридіан», які надали українським біженцям, знедоленим і нужденним актуальну допомогу.

«ДОПОМАГАТИ НУЖДЕННИМ СІМ’ЯМ І ДІТЯМ – НАШ СВЯЩЕННИЙ ОБОВ’ЯЗОК»

В інтерв’ю журналістові Інформаційної агенції «Джіхан» Микола Кулеба сказав таке: «Ми переживаємо важкі часи через ситуацію, що склалася на сході України. Сотні тисяч сімей по всій Україні змушені бути переселенцями. Чимало родин потребують допомоги. Я хочу висловити подяку Українсько-турецькому центру «Сяйво», який простягнув руку допомоги сім’ям, що опинилися у складному становищі. З часів Другої світової війни Україна ще не бачила такого лиха. Ніхто не очікував окупації частини наших територій. Сьогодні нашим священним обов’язком є допомагати нужденним родинам і дітям, надаючи їм можливість жити в мирі і спокої». Ірина Каракай, що завітала на святкування разом зі своєю родиною, яка, за її словами, полюбляє м’ясні страви, подякувала турецькому народові за приємні подарунки, зазначивши, що допомога надійшла дуже своєчасно.

«МИ ВДЯЧНІ ВАМ ЗА БЕЗКОРИСНУ ДОПОМОГУ»

Наголошуючи на тому, що з першого дня своєї діяльності і до сьогодні Українсько-турецький культурний центр «Сяйво» здійснив чимало благодійних акцій, Ганна Старостенко повідомила представнику Інформаційної агенції «Джіхан» наступне: «Сьогодні ми організували тут грандіозний фестиваль під назвою «Київська молодь запрошує». Ми дуже тішимося з того, що нашим партнером став саме Українсько-турецький культурний центр «Сяйво». Представники цієї установи завжди підтримували наші ініціативи з організації важливих подій. Нам дуже приємно, що ми провадимо спільну благодійну діяльність саме з ними». Спілкуючись із журналістом Інформаційної агенції «Джіхан», Людмила Черкашина, заступниця голови Соціальної служби у справах молоді і сім’ї Київської міської державної адміністрації, що забезпечує допомогу нужденним, заявила таке: «На жаль, велика кількість сімей переживає дуже складний період. Мені хотілося б привітати турецький народ і весь мусульманський світ зі святом Курбан-Байрам. Ми вдячні вам за допомогу, яку ви від щирого серця надали українцям з нагоди знакового для вас свята».

«МИ ЗАБЕЗПЕЧИЛИ М’ЯСОМ ПОНАД 3,5 ТИСЯЧІ СІМЕЙ»

Повідомляючи про те, що разом із Міжнародною школою «Меридіан» Українсько-турецький культурний центр «Сяйво» забезпечив понад 3,5 тисячі українських родин м’ясом, Ґьокхан Демір підкреслив, що, підготувавши традиційні м’ясні пайки, правовірні мусульмани виконали свій священний обов’язок і роздали пакунки нужденним. Акцентуючи на тому, що у межах київського святкування Курбан-Байраму м’ясні пайки отримали як українські національні герої, сироти, бідні, переселенці з Криму і східних регіонів України і безробітні, так і місцеві мусульмани, які опинилися у скрутному становищі, Ґ. Демір розповів про діяльність репрезетованої ним організації: «Разом із друзями ми відзначили Курбан-Байрам на чужині. Ми докладаємо усіх зусиль, аби забезпечити всіх нужденних ритуальним м’ясом, яке наші колеги-підприємці доручили нам роздати бідним місцевим жителям».

ДІТИ ДРУГОЇ СВІТОВОЇ ВІЙНИ НЕ ЗАБУТІ

Організатори акції, приуроченої до свята Курбан-Байрам, не оминули увагою, зокрема, дітей і героїв Другої світової війни. Надія Скаченко, яка у найкривавіші воєнні роки була ще дитиною, запевнила, що досі пам’ятає ті часи, і розповіла, що через брак іграшок їй доводилося гратися з мінами та гільзами. Пані Надія від усієї душі подякувала мусульманам, які виконали свій релігійний обов’язок, за те, що вони не забули про очевидців війни. 82-річна Ніна Степанівна, якій на початку Другої світової війни було лише 8 років, розповіла, що її батько брав участь у військових діях як пілот. Згадуючи воєнні роки, Ніна Степанівна зазначила, що в її пам’яті назавжди закарбувався момент, коли солдатів забирали у полон. Пані Надія повідомила, що за часів війни вона разом із мамою допомагала солдатам у штабі, тому вважає себе дитиною війни. Ніна Степанівна зауважила, що представники турецького народу допомагають українцям завжди, а не лише з нагоди свят. Вітаючи мусульманський світ з Курбан-Байрамом, Олександр Гресь підкреслив, що православні християни підтримують чудові стосунки з мусульманами, які проживають на території України.

Толерантність як соціогуманітарна проблема сучасності

jitomir konferans1 жовтня у головній конференц-залі Житомирського державного університету імені Івана Франка урочисто відкрили IV Міжнародну науково-теоретичну конференцію «Толерантність як соціогуманітарна проблема сучасності», яка працюватиме два дні

Організаторами конференції міжнародного масштабу виступили Житомирський державний університет імені Івана Франка (Україна), Вища гуманітарно-теологічна школа імені Михайла Беліні-Чеховського (Польща), Донецький національний університет (Україна), Жешувська політехніка (Польща), Інститут державної служби і місцевого самоврядування Національної академії державного управління при Президентові України (Україна), Бурятський державний університет (Росія), Інститут славістики технічного університету Дрездена (Німеччина), Могильовський державний університет імені А. О. Кулешова (Білорусь) та Українсько-турецький культурний центр «СЯЙВО» (м. Київ).

«Як повага до представників різних етносів, релігій і культур, толерантність виступає необхідною умовою виживання і розвитку сучасної цивілізації. В умовах зростання агресії і широкого використання насильницьких способів вирішення соціально-політичних, релігійних, етнічних проблем, цілком закономірним є прагнення до поширення нової філософії толерантності, яка б обґрунтовувала іншу систему життєвих цінностей та пріоритетів, передбачала готовність сприймати інших такими, якими вони є, і взаємодіяти з ними на основі діалогу й згоди. Суперечність між зростаючою потребою суспільства в утвердженні толерантності як стратегії взаємодії між соціальними групами і людьми, як цінності, і недостатньою привабливістю еталонів і практик толерантних моделей поведінки, існуючих у соціумі, актуалізує тему нашої конференції», – зауважив ректор ЖДУ ім. І. Франка Петро Саух.

Привітали учасників конференції й ректор Вищої гуманітарно-теологічної школи імені Михайла Беліні-Чеховського (Польща) Анна Слонеска-Полок і голова правління Українсько-турецького культурного центру «Сяйво» Ґьокхан Демір. Пан Демір слушно зауважив, що свобода і відповідальність людини у суспільстві зумовлюються її культурним рівнем, а вимірюються – ступенем її толерантності. Голова Українсько-турецького культурного центру «Сяйво», зокрема, наголосив на засиллі неправди і, що найгірше, ‒ на толерантному ставленні до неї широких верств населення. Звертаючись до творчого й філософського доробку Г. Сковороди і Д. Румі, Ґ. Демір підсумував, що концепціїї цих великих учених не втратили своєї актуальності в умовах сьогодення, і можуть слугувати лакмусовим папером для розрізнення людей-прагматиків і людей «з великої літери». Пан Демір також закцентував на тому, що на заваді толерантності стають не штучний поділ людей на нації і релігійні відмінності, а, насамперед, упереджені представникі того чи іншого народу, нетолерантні у своїй прагматичності. Ґ. Демір нагадав про відповідальність, покладену на інтелектуалів усього світу; на його думку, саме вони мусять контролювати ефективність функціонування так званих «фільтрів національного духу», про які часто-густо згадують сучасні турецькі й українські філософи. Завершуючи свою промову, Ґ. Демір підкреслив, що лише добрі наміри, турбота і любов одне до одного здатні допомогти всьому людству подолати труднощі і розв’язати проблему тотальної нетерпимості. Під час роботи пленарного засідання науковці України, Польщі, Німеччини, Росії, Білорусі та Азербайджану обговорили проблеми релігійної толерантності, міжетнічної толерантності та інтелігенції, толерантність поведінки в політичному житті України та повсякденні, функціональні особливості українських медіа в умовах війни проблеми нетолерантного ставлення до вимушено переміщених осіб у сучасних українських ЗМК та інше. Також ректор Петро Саух вручив завідуючому лабораторією соціальної стратифікації ФГБОУ ВПО «Бурятський державний університет» (Улан-Уде, Росія) Івану Осинському відзнаку «Почесний професор ЖДУ ім. І. Франка». За тим розпочали роботу десять секційних засідань. Серед них «Соціально-філософська рефлексія феномена толерантності. Парадокси толерантності», «Толерантність в контексті сучасної комунікативної філософії», «Контроверзи релігійно-конфесійної та міжетнічної толерантності», «Толерантність: національна ідентичність і проблеми історичного минулого», «Проблеми толерантності в контексті соціальних комунікацій», «Сучасний світовий порядок: випробування толерантністю», «Толерантність і довіра: соціально-політичний та морально-етичний виміри», «Культурні смисли толерантності», «Міфологія та міфопоетика толерантності в сучасних умовах» та «Мовна толерантність: типологія комунікативної взаємодії». Завершиться дводенна IV Міжнародна науково-теоретична конференція «Толерантність як соціогуманітарна проблема сучасності» у ЖДУ ім. І. Франка «круглими столами»: «Мультикультурний світ: мистецтво жити разом» та «Україна як геополітична реальність: між антропологією насильства і культурою толерантності».