Ми зближуємо Україну з усім світом!                                                                           ua  ingiliz bayragi

Журналістика як рушійна сила незалежності і державотворення

yuvarlak masa 7ekim 2020 7 жовтня 2020 року у Міжнародному культурному центрі «Сяйво» відбувся круглий стіл на тему «Людяність в умовах конфліктів: виклики, рішення, завдання». Захід було присвячено, насамперед, презентації видання «Журналісти та незалежність», що розповідає про розвиток журналістики у нашій державі наприкінці 1980-х–початку 1990-х рр., коли Україна впевнено торувала свій шлях до незалежності.

Участь у засіданні, модератором якого виступив голова центру «Сяйво» професор КНУ імені Тараса Шевченка В. Сергійчук, узяли знані державні діячі, відомі вітчизняні й зарубіжні журналісти, експерти у галузі радіо і телебачення тощо.

У центрі наукової події опинилася згадана праця, приурочена до 30-річчя проголошення української незалежності. Доповіді учасників і натхненна ними дискусія розгорталися, переважно, навколо професійних спогадів представників ЗМІ, прагнень визначити роль журналістів у процесі державотворення, тих проблем і труднощів, з якими вони стикаються сьогодні, а також морально-етичних аспектів діяльності авторів, що фіксують події, творячи історію.

У вітальній промові, з якої розпочалася основа частина заходу, професор Сергійчук докладніше розповів про назване видання, наголосивши на тому, що тематичний захід можна вважати логічним продовженням прес-конференції в «Укрінформі», основним спікером якої він виступив близько 2-х місяців тому. Пан Володимир, зокрема, поділився власними міркуваннями щодо ролі студентства 1980-х–1990-х рр. у становленні нашої журналістики, проілюструвавши їх спогадами про колосальну молодіжну роботу у газетах «Київський університет», редактори якої одними з перших підготували розлогу статтю про українську національну символіку, а також про діяльність авторів газети «Культура і життя», які 1988 року ініціювали публікацію уривків поеми В. Сосюри «Мазепа». Володимир Іванович також відзначив роль радіо у процесах відродження української державності.

До слова долучився й Ю. Бондар – завідувач кафедри соціальних комунікацій Інституту журналістики КНУ імені Тараса Шевченка, доцент, кандидат політичних наук, заслужений працівник культури України, член Національної спілки журналістів України та Міжнародної федерації журналістів. Презентуючи видання «Журналісти та незалежність», пан Юрій зробив особливий акцент на українському самвидаві, який не лише формував суспільну думку, а й мав неабиякий вплив на хід подій у нашій державі. Зауваживши, що самвидав, який поширювався нелегально, був украй популярним у колах інтелігенції, пан Бондар наголосив і на тому, що молодіжна преса різних регіонів України нерідко визначала порядок денний у країні. Пан Юрій виокремив такі видання, як «Голос України» та «Урядовий кур’єр», які буквально «документували незалежність України». Згадуючи «Радіо Свободу» як центр гуртування українофілів, Ю. Бондар підняв важливе питання про сутність журналіста під час конфліктів, коли його справжні настрої стосовно України стають очевидними.

Іншими спікерами засідання виступили такі поважні гості, як головний редактор газети «Донеччина» І. Зоц, доктор політичних наук, доцент кафедри міжнародних медіакомунікацій та комунікативних технологій С. Даниленко, журналіст І. Нурієв, сценарист, драматург, кінорежисер, журналіст, член Національної спілки кінематографістів України і Національної спілки журналістів України Л. Мужук, доктор політичних наук і заслужений діяч науки і техніки України О. Корнієвський, науковий співробітник КНУ імені Тараса Шевченка С. Соловйов, доцент кафедри телебачення і радіомовлення Інституту журналістики КНУ імені Тараса Шевченка О. Джолос та інші.

Круглий стіл набув статусу міжнародного, адже до участі у ньому долучився гість із далекого Лондона – письменник, журналіст, науковець і борець за права людини турецького походження К. Балджи. Пан Керім зробив доповідь на тему «Національна безпека та обов’язки з інформування суспільства: парадокс журналістики», у межах якої розповів про резонансний випадок у політично-дипломатичному житті Туреччини, посилаючись на історію журналіста Джана Дюндара, що став свідком подій, які влада намагалася приховати від свого народу. Зарубіжний дослідник також поділився власними поглядами на журналістську етику, висловив своє ставлення до проблеми суто професійних і моральних обов’язків, що постають перед представниками ЗМІ, а також окреслив основні виклики, яким мусять протистояти журналісти, чия позиція не збігається з офіційною. У ході засідання пролунала дуже мудра думка індійського мислителя, який стверджував, що доля не є наслідком випадковостей. Із цього вислову можна вивести один з фундаментальних постулатів буття, а, отже, й журналістики: вона має спиратися лише на факти, аби не дозволити випадковостям керувати нашим життям і творити нашу історію.